Donbas 1926

Донбас у 1926 р. Національний та мовний склад

стырил из ЖЖ:  pollotenchegg

У опублікованих порайонних результатах етномовного складу населення за переписом 1926 р. є райони, для яких подані дані по багатьох населених пунктах. Один з таких районів - Краснолуцький район (зараз північна частина Антрацитівського району Луганської області). Цей район цікавий тим, що для нього поданий національний, мовний та статевий склад не тільки для райцентру і сільської місцевості а ще і для 14 шахтних і заводських поселень, максимальна кількість серед районів. Крім цього, Краснолуцький це дуже типова донбаська глибинка, рівновіддалена від Донецька і Луганська.

Район №4 на карті

Скан результатів перепису 

Національний склад

Найбільші національності району за переписом 1926 р. - українці (52,2%) та росіяни (41,9%). Українці переважали за рахунок сільського населення (59,7%), але їх було мало у поселеннях при шахтах та рудниках (34,9%). Росіяни навпаки, переважали серед населення робітничих поселень (58,9%) та м. Красний Луч (51,6%), тоді як серед сільського населення їх було лише 34,9%. Причому у звичайних селах їх було в середньому ще менше, а українців більше, просто у графі "сільська місцевість" є і промислові села, з національним складом близьким до шахт-рудників.

На третьому місці були німці (2,6%), які проживали майже виключно у сільській місцевості, де становили 3,6%. У шахтах їх було мало (0,4%), у райцентрі ще менше (0,3%). На четвертому місці були татари (1,2%). Вони як і росіяни, були "шахтним" народом. У промислових поселеннях вони становили 2,8%, у Красному Лучі 1,3%, у сільській місцевості 0,6% (з них мабуть більшість у промислових селах). На п'ятому місці були євреї (0,5%), які зосереджувалися переважно у райцентрі (2,9%), менше - у шахтах (0,4%) та селах (0,2%).

А реальний розрив між міським та сільським національним складом був ще більшим, оскільки частина "шахто-рудників" включена до складу сільської місцевості. У звичайних селах відсоток українців і німців мав бути ще вищим, росіян нижчим, євреїв і татар близький до 0. Це видно по статевому і мовному складу, наприклад татари у сільській місцевості такі ж як і у шахтах, майже виключно чоловіки з рідною мовою татарською, тобто робочі-мігранти у першому поколінні. Про статевий і мовний склад буде у наступному пості.

З 15 промислових поселень, у двох росіян налічувалося більше 70%, у п'яти від 60 до 70%, ще у п'яти від 50 до 60% і лише у трьох менше 50%. Українці становили 40-48% у п'яти поселеннях (з них у двох випереджали росіян), у п'яти від 30 до 40%, ще у п'яти менше 30%. У деяких поселеннях також було по 5-10% татар, рекордсмен Лобовський рудник з 10,8% татар. Євреї на шахтах-рудниках жили нерівномірно, у шести вони взагалі були відсутні, у двох було по 1 єврею, зате на найбільшій шахті №13 їх було аж 49 (2,1%).

На місто Красний Луч припадало 8,5% населення району. У ньому проживало 50,1% євреїв району, 10,4% росіян, 9,4% татар, 6,5% українців та 1,0% німців. На 14 шахтних, рудникових та заводських поселень припадало 23,4% населення району. У них проживало 56,5% татар району, 32,9% росіян, 20,9% євреїв, 15,7% українців та 3,2% німців. На сільську місцевість припадало 68,1% населення району. У сільській місцевості проживало 95,7% німців району, 77,8% українців, 56,7% росіян, 34,1% татар та 29,0% євреїв. В умовно міських поселеннях (Красний Луч + шахти-рудники) мешкало 31,9% населення району. Вище середнього був рівень урбанізації у євреїв (71,0%), татар (65,9%) та росіян (43,3%). Нижче середнього - в українців (22,2%) та німців (4,3%).

Мовний склад